Одним з особливих аспектів роботи моряка є значна різниця в розмірі тарифних ставок та інших умов працевлаштування залежно від країни походження моряка.
Незалежний морський консультаційний центр Drewry Shipping визначив стандартний розмір заробітної плати для кожної з країн, що традиційно «випускають» найбільшу кількість моряків на ринок міжнародного торгового флоту. Для цього він використовував показники прожиткового рівня і ВВП на душу населення (характеристика, що визначає рівень економічного розвитку, а також зростання економіки країни). З'ясувалося, що рівні за кваліфікацією моряки, які працюють на одній і тій самій посаді на суднах одного типу, але проживають у різних країнах, мають різний дохід.
Однією з причин цього є стійкість або нестабільність внутрішньої (місцевої) валюти по відношенню до долара США як до основної платіжної одиниці оплати праці моряків. У наведеному нижче порівняльному аналізі за основу взято показники за період з 2008 по 2018 рр. і як приклад використано ставки капітана і другого помічника на нафтовому танкері далекого плавання.
Філіппіни посідають перше місце серед країн-постачальників моряків на міжнародний торговельний флот, водночас філіппінські моряки, виконуючи здебільшого ролі рядового і молодшого офіцерського складу, мають добру репутацію серед операторів, менеджерів і власників суден.
Порівняння доходу в морі та на суші за 1 робочий день
ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) у Філіппінах становить 55$ за день роботи. Паритет купівельної спроможності - це кількість однієї валюти, виражена в одиницях іншої валюти, необхідна для придбання однакового товару або послуги на ринках обох країн.
Дохід капітана і 2 помічника на нафтовому танкері становить 450$ і 168$ на день відповідно. Тобто зарплата навіть другого помічника втричі перевищує денний «сухопутний» заробіток.
Вплив курсу філіппінське песо/долар США на дохід моряка.
Виходячи з розміру заробітної плати моряка 30 000$ на рік, у 2009 р. дохід моряка в національній валюті становив близько 1 400 000 песо на рік.
До 2012 р. дохід філіппінського моряка становив 1 300 000 песо/рік.
До березня 2018 р. дохід знову зріс і становив уже 1 550 000 песо на рік.
Таким чином, за період з 2012 р. до 2018 р. заробіток філіппінського моряка, під час перерахунку в національну валюту, зріс приблизно на 22%.
КИТАЙ
Незважаючи на те, що Китай - другий після Філіппін найбільший постачальник моряків для світового торгового флоту, більша їхня частина працює на внутрішньому водному транспорті. При значних розмірах кваліфікованого старшого офіцерського складу, на міжнародному ринку доступні в основному молодші офіцери.
Порівняння доходу в морі та на суші за 1 робочий день
ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС) у Китаї становить 100$ за день роботи на душу працюючого населення віком від 15 до 64 років. Дохід капітана і 2 помічників на нафтовому танкері дорівнює 422$ і 165$ на день відповідно, приблизно на 320% і 65% вище, ніж ВВП на людину за день роботи на суші. При цьому ставки рядового складу настільки невеликі, що робота на суші становить для китайських моряків більший інтерес.
Вплив курсу китайський юань/долар США на дохід моряка.
Фінансова криза 2008 р. не могла не позначитися на торговельному судноплавстві, що різко позначилося на доходах китайських моряків, які вимушені, незважаючи на поступове покращення ситуації, шукати роботу на березі, що до того ж пропонує кращі умови та вищий оклад. Ця тенденція найбільш сильно помітна серед старших офіцерських і рядових спеціальностей.
Дохід китайського моряка у 2008 р. становив майже 210 000 юанів/рік.
У 2013 р. вже менше - 185 000 юанів/рік.
До 2017 р. ситуація покращилася до майже 205 000 юанів/рік.
На початок 2018 р. знову відчутне падіння рівня зарплати до 190 000 юанів/рік.
Індійські моряки давно і міцно зайняли свою позицію в міжнародному судноплавстві. Багато світових суднових операторів і менежерів відкрили свої офіси в Індії, тим самим сприяючи поліпшенню рівня підготовки і відсотка найму індійських моряків. Останніми роками спостерігається тенденція просування молодших офіцерів, які мають за плечима лише кілька років роботи, на вищі посади. Серед старшого офіцерського складу нерідкі випадки раннього виходу на пенсію: одержуваний дохід забезпечує можливість комфортного життя у відставці в молодому віці.
Порівняння доходу в морі та на суші за 1 робочий день.
ВВП на душу населення за ПКС в Індії становить 51$ за день роботи.
Дохід капітана і 2 помічника на нафтовому танкері дорівнює 510$ і 190$ на день відповідно. Тобто заробітна плата моряка значно виграє порівняно із зарплатами, доступними на внутрішньому ринку праці. А доходи капітана перевищують можливий заробіток на суші в 10 разів.
Влияние курса индийская рупия/доллар США на доход моряка.
Виходячи з розміру заробітної плати 30,000 $ на рік.
У 2008 р. дохід моряка становив трохи менше 1 200 000 рупій на рік.
До 2016 р. рівень зарплати індійського моряка досяг рівня 2 100 000 рупій на рік.
У березні 2018 р. дохід становив уже близько 1 900 000 рупій на рік.
У відсотковому вираженні дохід моряка, який отримує оплату в доларах США, під час перерахунку на місцеву валюту зріс приблизно на 20% з 2012 р. по 2018 р.
Росія є найбільшим європейським постачальником робочої сили для світового торгового флоту. Російські моряки на хорошому рахунку у судновласників і вважаються робочою силою з оптимальним співвідношенням ціни та якості.
Порівняння доходу в морі та на суші за 1 робочий день.
ВВП на душу працюючого населення за ПКС становить 178$ за день роботи. Заробіток капітана і 2 помічника на нафтовому танкері становить 473$ і 192$ на день відповідно. Як видно, зарплата навіть 2 помічників видається більш привабливою, ніж стандартні джерела доходу працюючого населення в Росії.
Вплив курсу російський рубль/долар США на дохід моряка.
За умови, що сума доходу моряка дорівнює 30 000$ або 25 000€ на рік, за 8 років із 2008 р. до 2016 р., сума, отримана в доларах, під час перерахунку на національну валюту поступово зростала, змістившись із позначки 600 000 до 2 000 000 рублів на рік. Потім це значення впало до 1 700 000 рублів на рік. І на березень 2018 р. шкала залишається приблизно на тому ж значенні.
Таким чином, мінливий курс рубля до долара останніми роками і девальвація рубля за останні 10 років (до 2018 р.) призвели до збільшення заробітної плати моряків, які отримували оплату в доларах США, майже на 130 % у місцевій валюті. Ситуація аналогічна для виплат у євро. Рух курсу євро/рубль з 2012 р. по 2016 р. (найменше і найбільше значення) становить понад 86 %. Хоча, як і щодо курсу долара, коливання рубля до євро у 2017 і на початку 2018 рр. стало більш помірним.
Україна - другий найбільший європейський постачальник моряків. Низка українських морських агентств користуються глибокою повагою у світі, а українські офіцери залишаються популярним вибором серед суднових операторів і менеджерів, які вважають моряків України гарним і досить хорошим вкладенням коштів.
Порівняння доходу в морі та на суші за 1 робочий день
ВВП на душу працюючого населення за ПКС становить 57$ за день роботи. Середній заробіток капітана і 2 помічника на нафтовому танкері становить 477$ і 193$ на день відповідно. Як видно, зарплата навіть другого помічника видається значно привабливішою, ніж стандартне джерело доходу працюючого населення в Україні.
Вплив курсу гривня/долар США на дохід моряка.
Виходячи із суми річного доходу в розмірі 30 000$ або 25 000€, дохід моряка під час перерахунку з долара на гривню з 2008 до 2013 р. становив близько 200 000 гривень на рік з невеликими річними змінами. А з 2013 р. неухильно зростає, досягнувши до березня 2018 р. позначки в 800 000 гривень на рік. Таким чином, сума оплати, одержуваної українським моряком у доларах США в перерахунку на національну валюту, зросла істотно більш ніж у 4 рази з 2008 року. Ситуація аналогічна для виплат у євро. З 2008 року сума зросла в 3,5 раза.
Наведені статистичні дані підтверджують, що дохід, отриманий від роботи в морі, виграє порівняно з можливостями «суші», хоча не можна не відзначити, що в деяких країнах розрив між доходом рядового складу і пропозицією внутрішньої економіки поступово скорочується.
------------------------------------------------
Болгарські моряки залишаються популярним вибором судновласників, які розглядають кандидатів зі східно-європейського регіону, завдяки своїй доступності за ціною.
ВВП за ПКС, розрахований на душу працюючого населення у віці від 15 до 64 років, у Болгарії становить 32 658$ або 143$ за день роботи.
Середній заробіток капітана і 2 помічника на нафтовому танкері становить 493$ і 203$ на день відповідно, приблизно на 245% і 42% відповідно вище, ніж ВВП на душу населення за день роботи.
Обмінний курс Болгарський лев/долар (євро)
Виходячи з суми річного доходу в розмірі 30 000 $ або 25 000 € (2008 - 2018рр.) , дохід моряка в 2014 р., виражений у болгарських левах, був 43 000 лев/рік, потім відчутний підйом до 53 000 лев у 2015 р. і з 2016 р. по березень 2018 р. падіння на 11 % (до 47 000 лев/рік). При цьому моряки, які отримують оплату в євро, значних змін під час перерахунку на національну валюту не відчули, оскільки з 2002 р. курс лева прив'язаний до євро за фіксованою ставкою.
ХОРВАТИЯ
Заробітна плата хорватських моряків залишається серед найвищих для європейців. У країні є безліч посередницьких морських агентств, а також деякі великі судновласники й оператори мають тут свої представництва з набору екіпажу. Багато моряків, які мають практичний досвід і навички, часто завершують морську кар'єру до досягнення пенсійного віку (60-65 років), надаючи перевагу роботі в якості берегового персоналу.
ВВП на душу населення за ПКС у Хорватії становить 36 089 $ або 159 $ за день роботи.
Дохід капітана і 2 помічників на нафтовому танкері дорівнює 563 $ і 243 $ на день відповідно, тобто заробітна плата моряка виграє, якщо порівнювати із заробітними платами, доступними на ринку праці в Хорватії.
Обмінний курс Хорватської куна/долар (євро)
Виходячи із суми доходу в розмірі 30 000 $ або 25 000 € на рік, у 2008 р. дохід моряка становив близько 120 000 кун, потім поступове підвищення, що досягло пікового значення у 2015 р. (205 000 кун) і падіння до 180 000 кун на березень 2018 р. Отже, через сильну нестабільність курсу Хорватської куни до долара США різниця між верхнім показником, зафіксованим 2015 року, і показниками 2018 р. склала 40%.
Моряки, які отримують оплату в євро, таких різких стрибків не відчули: під час перерахунку на місцеву валюту дохід за 2018 р. вищий за показники 2008 р. приблизно на 23%.
Латвійські моряки не одне покоління будують свою кар'єру в морі і досі, незважаючи на значне зростання рівня заробітної плати за останні кілька років, судновласники та оператори вважають, що латвійський моряк вартий витрачених грошей.
ВВП на душу населення за ПКС у Латвії становить 41 807 $ або 183 $ за день роботи.
Дохід капітана і 2 помічника на нафтовому танкері становить 500 $ і 198 $ на день відповідно, тобто зарплата навіть другого помічника є привабливішою, ніж стандартний дохід працюючого населення в Латвії, хоча останніми роками розрив почав зменшуватися.
Обмінний курс Латвійський лат/долар (євро)
Виходячи з розміру заробітної плати 30 000 $ або 25 000 € на рік, з 2008 р. по 2013 р. дохід моряка становив близько 15 000 лат на рік без будь-яких значних коливань, що пояснюється стабільним обмінним курсом лата до долара. У 2014 році в Латвії як основну грошову одиницю було прийнято євро. Дохід у євро у 2014 р. становив близько 20 000 євро на рік, дохід, отриманий у доларах, при переведенні в нову національну грошову одиницю, становив близько 23 000 євро на рік. У 2015 р. - підйом до 25 000 євро і 27 000 євро (при перекладі з долара в євро). Період з 2015 по 2017 рр. був стабільний і показники залишалися на рівні 2015 р., потім падіння значень і станом на березень 2018 р. дохід уже становив близько 25 000 євро на рік. Таким чином, дохід при переведенні в місцеву валюту на початок 2018 р. впав майже на 9 % порівняно із середнім значенням 2017 р. Проте, це майже на 30% вище показників, зафіксованих у 2014 р. після прийняття євро.
Наведені статистичні дані підтверджують, що дохід, отриманий від роботи в морі, виграє порівняно з можливостями «суші», хоча не можна не відзначити, що в деяких країнах розрив між доходом рядового складу і пропозицією внутрішньої економіки поступово скорочується.